«Дозволити Україні вступити до ЄС зараз, а переговори провести згодом».
Таку позицію цього тижня в Україні озвучив Габріель Атталь, який очолив французьку парламентську делегацію у складі П’єйра-Александра Англада, депутата, який представляє французьких громадян у країнах Бенілюксу, Венсана Кора та Наталії Пузирефф. Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення вони вирішили приїхати в Україну, щоб побачити ситуацію на власні очі та розповісти про неї.
Замість того щоб чекати, поки будуть виконані всі необхідні умови, Габріель Атталь, голова парламентської групи дружби Франція—Україна у Національних зборах Франції, виступає за «негайний», але поетапний вступ України до ЄС: спочатку дозволити Україні приєднатися до Європейського Союзу, а потім поступово домовлятися про її участь у різних європейських програмах. «Питання вже не в тому, чи має Україна вступити до ЄС, а в тому, як саме вона має до нього приєднатися. Нам потрібно бути креативними та інноваційними», — заявив він.
Ця позиція фактично кидає виклик чинним європейським договорам — і Атталь готовий на це піти, наголошуючи, що Україна сьогодні є надзвичайно важливою для безпеки та оборони Європи, маючи одну з найсильніших армій на континенті.
Підтверджуючи свою підтримку не лише словами, французька делегація разом із Президентом України Володимиром Зеленським долучилася до вшанування пам’яті загиблих на Майдані.
У Києві делегація також побачила, як інновації допомагають посилювати українську оборону. Учасникам продемонстрували роботу дрона-перехоплювача, розробленого французьким стартапом Alta Ares, який спеціалізується на системах протидії безпілотникам із використанням штучного інтелекту та працює спільно з українськими військовими. Це приклад конкретної французько-української співпраці, яка щодня допомагає рятувати життя, а також показує, наскільки важливою для Європи стає технологічна незалежність у сфері безпілотників та протидії новим формам війни.
Росія веде війну одразу на кількох фронтах. Систематично атакуючи енергетичну інфраструктуру, вона перетворила холод на зброю. У відповідь Пункти незламності стали осередками підтримки для цивільного населення — місцями, де люди можуть зігрітися, зарядити телефони та інші пристрої й продовжити працювати, коли електроенергія доступна лише кілька годин на добу. Це простір, де люди можуть отримати необхідну підтримку в умовах тривалої війни.
Ці реалії стали важливим контекстом для зустрічі делегації з Ігорем Жовквою, радником Президента Володимира Зеленського. Під час переговорів обговорили три ключові питання: гарантії безпеки для майбутньої мирної угоди, посилення української протиповітряної оборони та європейську інтеграцію України, з політичною метою завершити цей процес до 2027 року.
