З 2022 року російська імперіалістична агресія спрямована не лише на незаконну анексію української території. Вона також атакує її ідентичність, мову та культуру.
Росія систематично бомбардує бібліотеки, театри, кінотеатри, музеї та оперні театри. Багато історичних пам’яток і культурних будівель було пошкоджено або зруйновано. На окупованих територіях заборонена українська мова.
Це війна проти колективної пам’яті, проти свободи слова, проти права народу на існування.
У лютому 2025 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України оголосило, що від початку широкомасштабного російського вторгнення було вбито 149 українських митців.
Серед них фотограф Ірина Цвіла, графічний дизайнер Сергій Пущенко, актори Павло Лі, Роман Філонов та Павло Єременко, соліст Національної опери Артем Доцишин, письменниця Вікторія Амеліна, молодий поет і військовий Максим Кривцов, український диригент Костянтин Старовицький, який загинув на фронті, та багато інших…
Володимир Вакуленко був одним із них. Поет і письменник для молоді, він був викрадений, а потім розстріляний під час окупації Харківської області 3 роки тому. Йому було 49 років. Автор тринадцяти книг, лауреат літературної премії імені Олеся Ульяненка та конкурсу імені Мартовича, його єдиним злочином було те, що він був українським патріотом.
Володимир Вакуленко уособлює покоління митців, вбитих за захист своєї свободи та культури.
Ми продовжимо зберігати їхні голоси, поширювати їхню творчість та вшановувати їхню пам’ять.
У час, коли російський агресор намагається стерти Україну з мап та свідомості людей, культурний спротив необхідний як ніколи.
