О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року вибухнув реактор на атомній електростанції імені В.І. Леніна, розташованій всього за три кілометри від міста Прип’ять і за 130 кілометрів на північ від Києва на території сучасної України. Ця трагедія, спричинена низкою людських помилок і технічних збоїв, стала початком найбільшої ядерної катастрофи в історії.
Чорнобильська катастрофа, що сталася в розпал радянської епохи, виявила недоліки непрозорої та авторитарної системи. Москва намагалася мінімізувати масштаби збитків, брехала своєму населенню і приховувала правду від решти світу. Евакуація Прип’яті, міста з 49 000 жителів, побудованого для працівників станції, відбулася лише через 36 годин після вибуху, коли радіація вже почала поширюватися.
Радіоактивна хмара перетнула всю Європу, вразивши, зокрема, Україну, Білорусь і Росію, а також частини Скандинавії, Німеччини, Італії та Франції.
Кількість людських жертв залишається суперечливою. За оцінками ООН, загинуло 4 000 осіб, але дехто вважає, що ця цифра набагато вища, і що до кількох сотень тисяч смертей пов’язані з тривалим впливом радіації, не кажучи вже про рак, вроджені дефекти і хронічні захворювання, які з’явилися в наступні роки. Катастрофа також призвела до забруднення тисяч квадратних кілометрів лісів, річок і сільськогосподарських угідь.
В економічному плані прямі та непрямі витрати оцінюються в кілька сотень мільярдів доларів. Для утримання радіоактивності було побудовано два саркофаги: перший – одразу після вибуху радянською владою, другий, більш довговічний, був завершений у 2019 році завдяки європейському фінансуванню.
Катастрофічне поводження з Чорнобилем стало поворотним моментом в історії СРСР. Зіткнувшись з неможливістю приховати правду, Михайло Горбачов, тодішній генеральний секретар Комуністичної партії, був змушений визнати серйозність ситуації. Тоді він ініціював політику прозорості, відому як «гласність», яка парадоксальним чином прискорила крах радянського режиму через кілька років.
Сьогодні Прип’ять – місто-привид. Але Україна продемонструвала неабияку стійкість, і українська держава поступово створила мережу спеціалізованих реабілітаційних центрів, зокрема для людей з інвалідністю та для майбутніх поколінь, які постраждали від наслідків Чорнобиля.
На Паралімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро у 2016 році Україна посіла 3-тє місце у світі, здобувши 117 медалей. У 2024 році на Іграх у Парижі вона посіла 7 місце з 82 медалями. Ці результати свідчать про постійні зусилля країни, спрямовані на підтримку людей з інвалідністю та розширення доступу до спорту вищого рівня.
© Фото : SERGEI SUPINSKY AFP
